- озлобляти
- (да) причинявам нещастие; (да) гневя; (да се) разгневявам.
Църковнославянски речник. Павел Николов. 2015.
Църковнославянски речник. Павел Николов. 2015.
Озлобляти — оскорблять, причинять зло … Краткий церковнославянский словарь
озлобляти — див. озлоблювати … Український тлумачний словник
озлобляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
та — Тыи, тъ, тъи, тои; та, то (18) 1. Указат. местоим. а) Указывает на одно из сопоставимых лиц (или на один из сопоставимых предметов): Усобица княземъ на поганыя погыбе, рекоста бо братъ брату: се мое, а то мое же; и начяша князи про малое «се… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
озлобити — див. озлобляти … Український тлумачний словник
сердити — (спричинити почуття гніву), гнівити, гнівати, прогнівляти, прогнівити, прогнівати, злити, злостити, озлоблювати, озлобляти, озлобити Пор. дратувати 2), лютити … Словник синонімів української мови